У наш час дефіцит доброти, милосердя, толерантності гостро відчувається, зокрема, у дитячому середовищі. Сьогодні ми гостріше, ніж будь – коли, відчуваємо падіння моральних цінностей і починаємо розуміти, що мораль – дивна наука: її наявність непомітна, але зате відсутність позначається фатальним чином.

У суспільстві акцентується увага на розвиток інтелектуальних здібностей і цілком недооцінюється формування моральних почуттів. Великим стимулом для роботи в даному напрямку стали слова   

В. Сухомлинського: «Будити в дитині почуття, виховувати духовні цінності – це не додаток до навчання, а головне завдання школи. Духовний розвиток людини починається з розвитку в неї різноманітних почуттів. Вони зміцнюють волю, розум, формують ставлення до себе, до природи, до праці, до інших людей, роблять людину більш цікавою і оригінальною. А тому треба вчити дітей любити, поважати, співчувати і вміти виражати почуття. Це не менш важливо, ніж учити грамоті, письму, рахуванню».