Новокодацький район КЗДО № 316 ДМР

 






 

 

  

      Увага!

 

На  2023-2024 навчальний  рік 

 

у  КЗДО №316 ДМР функціонує  11 груп

 

 На  01  вересня  2023  року форма навчання очно-дистанційна на період воєнного стану

 

На очно-дистанційному навчанні дошкільного  закладу 

 

239 вихованців

 

Мова виховання та навчання дітей-українська.

 

1.  Група  раннього віку №1 ( 2-й рік  життя)  -21  дітей

 

2.  Група  раннього віку №5 ( 2-й рік  життя)   - 19 дітей 

 

3.Група старшого віку №10 (6-й рік життя)- 32 дітей(інклюзивна група) 

 

4. Група  старшого віку №8 (6-й рік  життя )- 31 дітей

 

5.  Група молодшого віку № 7(4-й рік життя) -23 дітей

 

6. Група  молодшого  віку №9 (4-й рік  життя)  - 24 дітей

 

7. Група  середнього  віку №2 (5-й рік життя) -23 дітей

 

8. Група середнього віку №6 (5-й рік життя) -26 дитини 

 

9. Група № 3 (5-й рік  життя )-15 дітей (мовленнєва група)

 

10. Група № 4 (4-5- й рік  життя )-12 дітей (група ЗПР)

 

11. Група № 11 (5-6- й  рік  життя )-12 дітей (група ЗПР)

 

 

 

Відповідно   до   Закону  України  Про  дошкільну  освіту

 

Стаття 14. Комплектування груп закладу дошкільної освіти

1. Групи у закладі дошкільної освіти комплектуються за віковими ознаками.

{Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

2. Наповнюваність груп у закладах дошкільної освіти становить:

для дітей віком до одного року - до 10 осіб;

для дітей віком від одного до трьох років - до 15 осіб;

для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб;

різновікові - до 15 осіб;

з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб;

в оздоровчий період - до 15 осіб;

в інклюзивних групах - не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами.

{Частину другу статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017; в редакції Закону № 2541-VIII від 06.09.2018}

Засновник (засновники) може встановлювати меншу наповнюваність груп у закладі дошкільної освіти.

{Абзац дев'ятий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

У закладах дошкільної освіти, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником (засновниками) залежно від демографічної ситуації.

3. Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається Положенням про заклад дошкільної освіти.

{Абзац перший частини третьої статті 14 в редакції Закону № 463-IX від 16.01.2020}

Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).  

             Організація діяльності КЗДО №316 ДМР

 

у 2023-2024 н.р.

 

З 1.09.2023 р. організація освітнього процесу в закладі відбуватиметься за дистанційною формою навчання. Організація дистанційного навчання у ЗДО: синхронне- одночасне перебування учасників дистанційного навчання в електронному освітньому середовищі в режимі реального часу, спілкування за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції; асинхронне навчання- учасники дистанційного навчання взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі - це режим більш самостійного навчання, яке, водночас, підтримується вихователем з використанням відповідних цифрових інструментів. При асинхронному навчанні батьки разом з дітьми самостійно опрацьовують наданий матеріал. Згідно нормативних документів заняття в молодших та середніх групах для дітей дошкільного віку не більше 10 хв., для дітей старшого дошкільного віку 15 хв. Навчання проходить на платформах Classroom, Zoom.

Нормативні документи організації освітнього процесу

 

за дистанційною формою навчання

 

Программа рекомендована МОН України "Українське дошкілля"

  • Нормативною основою організації освітнього процесу в ЗДО у 2023/2024 н.р. є Базовий компонент дошкільної освіти, " Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти";
  • Лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2022 №1/3548-22 "Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану";
  • Лист Міністерства освіти і науки України від 17.05.2023 р. №1/6990-23 " Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році.
  • Лист Міністерства освіти і науки України від 20.06.2023 р. №1/8820-23 " Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів". 

 

Пріоритетні  завдання розвитку і виховання дошкільнят

1. Збереження субкультури Дитинства як своєрідного унікального простору, що є особливим періодом життя людини.

2. Формування у дітей патріотичних почуттів, гуманістичної моралі, етичної культури у тісній взаємодії родинного та суспільного виховання.

3. Навчати дошкільника жити у злагоді з довкіллям та із самим собою, адекватно реагувати на події, оптимістично ставитися до життя, довіряти людському оточенню, відчувати себе захищеним, орієнтуватися в ньому.

4. Розвитку особистості, її комунікативних, логіко-математичних здібностей, самостійності у прийнятті рішень, критичності та культури мислення.

 5. Створення належних умови для реалізації дитиною свого природного потенціалу (фізичного, психічного, соціального).

6. Впровадженні інтегрованого методу організації життєдіяльності  як єдиної цілісної системи по формуванню у  дітей світогляду.

7. Створення комплексної навчально-дидактичної та методичної бази для реалізації завдань  Базового компоненту дошкільної освіти.

8. Формувати нетерпимість до проявів агресії (булінг), розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля, навички надання та отримання допомоги.

 

 

 

Гендерна рівність в освіті: як це реалізувати 

 

Систему освіти небезпідставно вважають фабрикою смислів, а навчання – основою формування уявлення про світ і відносини людей у ньому. Визнаючи важливість цього, український Уряд наприкінці 2022 року схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та план з її реалізації. Що це означає для освітян, які працюють у територіальних громадах?
Органам місцевого самоврядування делеговані повноваження реалізовувати політику рівності жінок і чоловіків з часу формування Україною гендерної політики на державному рівні. Але пріоритетність принципу рівності в контексті євроінтеграції України особливо потужно зазвучала останнім часом. Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року дозволяє освітянам бачити межі своєї відповідальності у цих питаннях, а також мати практичні підказки щодо того, як саме досягати гендерної рівності. Основні стратегічні цілі названої Стратегії можна викласти у таких тезах:
1. Фіксація ідей гендерної рівності у всіх документах, якими керуються освітяни.
2. Поширення гендерно чутливих політик та практик у закладах освіти.
3. Підвищення кваліфікації освітян у питаннях рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
4. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації.
Важливим буде підкреслити, що така увага до питань гендерної рівності в освіті несе переваги не лише для тих, з ким працюють освітяни, а й для самих освітян. Так, перша стратегічна ціль Стратегії передбачає проведення в колективах освітян гендерних соціальних аудитів, результати яких покликані зробити умови роботи колективів більш чутливими до потреб різних груп жінок і чоловіків. Фіксація ідей рівності у колективному договорі дозволяє мати додаткові зручності для осіб, які мають сімейні обов’язки, гнучкі умови праці та інші можливості для суміщення професійного та приватного життя. Що ж стосується всіх інших регламентуючих документів в освіті, то згадування в них ідей рівності не є зайвим, а робить цю політику видимою, надає їй актуальності, обов’язковості та відповідальності, адже в недавньому минулому навколо гендерної тематики в Україні було чимало дезінформації та навмисної дискредитації.
У межах реалізації другої стратегічної цілі у якості прикладів гендерно чутливих практик можна навести цілу низку ініціатив серед яких:
1) створення безбар’єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
2) навчання/виховання атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності, інклюзивності, неповторної індивідуальності кожної особи;
3) формування уявлення про рівні права та можливості жінок і чоловіків, про рівність жінок і чоловіків та партнерства у сім’ї та суспільстві, безпеку та згоду у стосунках, розкриття нав’язуваних інформаційними джерелами стереотипів за ознакою статі або інших стереотипів, що принижують гідність жінок і чоловіків;
4) заохочення хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем;

5) надання здобувачкам і здобувачам освіти повної та вичерпної інформації щодо можливості професійного самовизначення та оволодіння професійними вміннями відповідно до особистісних здібностей та інтересів без обмеження їх рамками “жіночих/ чоловічих” професій; проведення кампаній для інформування та мотивації дівчат і жінок щодо вибору нестереотипної кар’єри STEM;

6) використання гендерно чутливої та недискримінаційної мови тощо.

Третя стратегічна ціль, передбачає різні форми роботи з підвищення рівня знань та навичок освітян у питаннях гендерної рівності – через тематичні конференції, доступ до інформаційних джерел, участь у відповідних проєктах, проведення гендерних аудитів, експертиз, консультацій.

Четверта стратегічна ціль, окрім іншого, містить цілу низку напрямів роботи, що пов’язують гендерну рівність з безпекою, розв’язанням конфліктів, післявоєнним відновленням, адже визнано, що рівень гендерної рівності пов’язаний з рівнем конфліктів у суспільстві і навпаки.

Наскрізними завданнями Стратегії вже традиційно є удосконалення збору даних, дезагрегованих за ознакою статі, а також критичне осмислення та подолання гендерних стереотипів.

З повним текстом Стратегії та планом до неї можна ознайомитись за посиланням. А у відповідь на те, що часом конкретні приклади дій на досягнення гендерної рівності здаються складно досяжними, Асоціація ОТГ зібрала колекцію реалізованих українськими громадами практик, досвід яких може вам допомогти визначитись з власними ініціативами. Запрошуємо до ознайомлення з ними за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-%D1%80#Text

 

 

Зміст гендерного виховання дошкільнят

 

Здебільшого гендерне виховання визначають як вплив на психічний і фізичний розвиток хлопчика і дівчинки з метою оптимізації їхньої діяльності, пов'язоної з стосунками представників різної статі, із формуванням статево- рольової позиції. Під впливом дорослих - педагогів і батьків - дошкільник має засвоїти статеву роль або модель поведінки, якої дотримується індивід, щоб його визначили як жінку або чоловіка. Зокрема, хлопчики і дівчатка по-різному реагують на ті самі стимули, потребують різного часу на входження в завдання, мають значні відмінності в розвитку емоційної сфери, тому по-різному реагують на оцінку дорослих. Провідне значення у самоіндетифікації дітей має сім'я і найближче оточення дитини, які виробляють стереотипи її поведінки. Однак і вплив педагогів у закладі дошкільної освіти теж є значимим. Саме у процесі педагогічної взаємодії можно створити умови для максимального розкриття і реалізації здібностей дівчаток і хлопчиків.

 

 

 

 

 

Основи здоров'я. Безпека життє діяльності.

 

Формування навичок основ безпеки під час воєнного

 

стану.

 

1. Виховувати у дітей почуття особистої безпеки, формування елементарних навичок самозахисту в навколишньому середовищі.

2. Ознайомлювати з джерелами небезпеки в довкіллі; з причинами виникнення небезпечних ситуацій; зі шляхами запобігання їм; з негативними наслідками нехтування правилами безпеки.

3. Навчити дошкільників захистити та врятувати себе, враховуючи їхні вікові можливості.

4. Формувати валеологічний світогляд і мотивацію здорового способу життя.

5. Поповнити і вдосконалити елементарні знання про свій організм навчати гігієнічним нормам поведінки. 

6. В реальних умовах формувати реальні навички безпечної поведінки, при виникненні надзвичайних ситуацій під час воєнного стану в ігровій формі доступними способами для дітей дошкільного віку, навчити дитину розуміти межі небезпеки, не лякатися. а що будь-яка небезпека змушує до певної дії, зокрема мінної безпеки.

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

https://dniprorada.gov.ua/uk    ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА
https://mon.gov.ua/ua               МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
http://mincult.kmu.gov.ua          МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
http://dsmsu.gov.ua/index/ua    МІНІСТЕРСТВО МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

            

 

Відомо навіть малюку,як добре жити в дитсадку. Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!» Мий руки і куштуй сніданок. Немає часу на ниття, бо ждуть цікаві заняття: музичне, ліпка, малювання, ще й порахуємо старанно, розучим вірш, розкажем казку. Спіймати м'ячик? Та будь ласка! Що ще? На вулицю - гуляти, в рухливі ігри дружно грати. Ось «Гуси-гуси», «Коровай», «Автомобілі» - обирай. Обід. Поспати не забув.Так не помітно день минув!

 

 

  

 

 

 

                        Комунальний заклад дошкільної освіти

  (ясла–садок) комбінованого типу №316  
Дніпропетровської міської ради
 
                   
 

                      

                 АДРЕСА:49128

                 м. Дніпро,

                 вул. Коробова, 26,

                 тел: 0985026842

 

 

 

Ясла - садок "Маячок" - комунальної форми власності, комбінованого типу розпочав свою діяльність 1.09.1976 року. Проектна потужність – 11 груп з прийомом 196 дітей. Дошкільний навчальний заклад відвідує 220 дітей. У КЗДО № 316 ДМР функціонує 11 груп, з них: 2 групи раннього віку, 3-логопедичних, 6 груп дошкільного віку. Режим роботи закладу: з 7-00 до 17-30, чергова група: з 6.30 до 18-30, З дітьми працює творчий колектив педагогів: 18 вихователів, 1 музичний керівник, практичний психолог, 2 вчителя –логопеда, 2 вчителя - дефектолога.

Кваліфікаційний рівень:

"Спеціаліст І категорії" - 3 педагога

"Спеціаліст ІІ категорії" - 1 педагог

"Спеціаліст вищої категорії"- 6 педагогів

 

 Педагогічні звання:

Звання "Вихователь-методист"- 5 педагогів

Звання "Старший вихователь"- 2 педагога

Звання "Учитель методист"- 2 педагог

Звання "Старший учитель"- 1 педагог

 

 

        Ми сягнемо до зірок, бо разом з нами наш САДОК

 

Для вихованців створена належна матеріальна база:

Групові та спальні кімнати,

Музична зала, фізкультурна зала,

кімната комп'ютерна.

 

 

    Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами: "Особистість дитини", "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі", "Дитина в природному довкіллі", "Гра дитини", "Дитина в соціумі", "Мовлення дитини", "Дитина в світі мистецтва".

      
  

                        

 

1
2
Новини
19 груд. 2017
Зі святом Миколая!
Святкові ранки та новорічна виставка поробок
7 лип. 2017
Купальське свято
Купальське свято
23 черв. 2017
ВЕСЕЛІ СТАРТИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ФУТБОЛУ
ВЕСЕЛІ СТАРТИ ВЕСЕЛІ СТАРТИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ФУТБОЛУ



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія