Батьки і діти

Батьки і діти — це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді — колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти...

Чомусь таке трапляється, на жаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда та без печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває.

Запам’ятати треба в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти — це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж.

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка немає меж.

Звернення Головного управління

ДСНС України  у Дніпропетровській області до батьків

Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у
становленні кожної особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І
саме в цей період вона потребує найбільшої уваги, спілкування і захисту.

Виховання дітей - це й життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво.

Важливою складовою виховання дітей є навчання основам безпечної життєдіяльності, яке повинно привчити дитину цінувати та берегти власне життя і життя оточуючих, уникати потенційно-небезпечних ситуацій, а у разі їх виникнення – діяти грамотно, надаючи самодопомогу чи допомоги іншим. 

Щоб уберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

- не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час,

- не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям та вступати в контакт з незнайомими людьми на вулиці,

- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104,

- забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними,

- не дозволяти підходити до обірваних електропроводів,

- не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича,

- не дозволяти дражнити тварин,

- не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна, визирати у відчинене вікно,

- не дозволяти користуватися сірниками, відкритим вогнем, електричними й газовими приладами без нагляду дорослих;

- не дозволяти купатися в необстежених водоймах, пустувати на воді, запливати на глибокі місця,

- вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Ви повинні знати про кожен крок вашої дитини, бо її життя знаходиться у ваших руках.

Шановні батьки, нехай життя посміхається щирою усмішкою вам та вашим родинам, а ваші діти тішать вас своїми вчинками та здобутками. А дітям під час літніх канікул бажаємо міцного здоров'я, гарного настрою, веселих друзів, цікавих мандрувань та безпечної допитливості.

Експрес-інформація Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо попередження загибелі людей на водних об’єктах у літній період

Керівництво Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області занепокоєне нещасними випадками на воді, які спостерігаються з настанням літньої пори року.

У літній період під час вихідних та відпусток кожен городянин прагне на природу, щоб викупатися раз-другий у водоймі. Але нерідко звичайне купання обертається трагедією.

Торік, впродовж травня–вересня, на озерах, річках та ставках Дніпропетровської області втратили життя 70 осіб, у тому числі 8 дітей, врятовано 13 осіб, у тому числі 3 дітей.

         Вже з початку травня цього року на водоймах області загинуло 11 осіб, у тому числі 1 дитина.

Головною причиною виникнення нещасних випадків на воді можна назвати відсутність культури безпеки у населення і незнання простих правил поведінки на воді.

Знання правил і уміння надати першу допомогу потерпілому потрібні кожному відпочивальнику.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ:

1. Купатися слід у спеціально обладнаних місцях: пляжах, басейнах, купальнях.

2. Купання корисно лише здоровим, тому проконсультуйтесь з лікарем, чи можна вам купатися. Кращий час доби для купання - 8-10 година ранку та 17-19 година вечора. Не рекомендується купатися чи плавати раніше, ніж через годину-півтори після прийому їжі. Перед купанням слід відпочити.

           3. Перш ніж відправити дітей на відпочинок у дитячі табори, туристичні походи, на пікніки, дорослі повинні ознайомити дітей з правилами безпеки на водних об’єктах.

          4. Уміння добре плавати - одна з найважливіших гарантій безпечного відпочинку на воді, але пам'ятайте, що навіть хороший плавець повинен дотримуватися постійної обережності, дисципліни і суворо дотримуватися правил поведінки на воді. Не рекомендується входити у воду розпаленим. Не відпливайте далеко від берега, не запливайте за попереджувальні знаки. Входьте у воду обережно, повільно. Ніколи не плавайте наодинці, особливо, якщо не впевнені у своїх силах.

           5. Не входьте у воду в стані алкогольного сп'яніння. Алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку.

6. У воді слід знаходитися не більше 10-15 хвилин. При переохолодженні тіла можуть виникнути судоми.

7. При судомах допомагає укол будь-яким гострим предметом (шпилька, булавка та ін.).

8. Не підпливайте близько до моторних плавзасобів. Поблизу них виникає течія, яка може затягнути під гвинт.

9. Перед купанням в незнайомих місцях обстежуйте дно. Небезпечно стрибати або пірнати у воду в невідомому місці - можна ударитися головою об дно, корч, палю і тому подібне, зламати шийні хребці, втратити свідомість і загинути.

10. Не допускайте грубих ігор на воді. Не можна підпливати під тих, хто купається, "топити", подавати неправдиві сигнали про допомогу та ін.

11. Не залишайте без нагляду біля води малюків. Вони можуть оступитися, впасти, захлинутися водою або потрапити до ями.

12. Дуже обережно плавайте на надувних матрацах і надувних іграшках. Вітром або течією їх може віднести далеко від берега, а хвилею - захлеснути, з них може вийти повітря, що може привести до втрати плавучості.

13. Не використовуйте гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди і мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання за відсутності буйкового обгороджування пляжної зони і у межах цієї зони.

14. Не запливайте в зону акваторії, де пересуваються катери і гідроцикли. Ви ризикуєте постраждати від дій недисциплінованого або неуважного власника швидкісного моторного плавзасобу.

ЯКЩО ЛЮДИНА ТОНЕ:

1. Відразу голосно звіть на допомогу: "Людина тоне"!

2. Попросіть викликати рятувальників за телефоном «101» і "Швидку допомогу" за телефоном «103».

3. Киньте тому, хто тоне рятівний круг, довгу мотузку з вузлом на кінці.

4. Якщо добре плаваєте, зніміть одяг і взуття та уплав дістаньтеся до того, хто тоне. Заговоріть з ним. Якщо почуєте адекватну відповідь, сміливо підставляйте йому плече в якості опори і допоможіть допливти до берега. Якщо ж потопаючий знаходиться в паніці, схопив вас і тягне за собою у воду, застосовуйте силу. Якщо звільнитися від захоплення вам не вдається, зробіть глибокий вдих і пірніть під воду, захоплюючи за собою потопаючого. Він обов'язково відпустить вас. Якщо потопаючий знаходиться без свідомості, можна транспортувати його до берега, тримаючи за волосся.

ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОТОПАЮЧОМУ:

Витягши потерпілого з води, необхідно:

-         швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей, для чого ставши на праве коліно, покласти потерпілого його черевом на своє ліве стегно вниз обличчям, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та інших предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота,

-         одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати  корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій,

-         покласти потерпілого на спіну, щоб голова була відкинута назад, для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використовувати валик з одежі, та інші підручні засоби,

-         визначте наявність дихання і пульсу на сонній артерії. Якщо дихання відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого, а якщо ще й відсутній пульс, водночас із штучною вентиляцією легенів виконується непрямий масаж серця до появи перших ознак життя,

-         паралельно здійснюється нагрівання тіла розтиранням.

            Одночасно із наданням допомоги потерпілому необхідно викликати «швидку медичну допомогу» або якнайшвидше, не припиняючи реанімаційних заходів, доставити потерпілого до медичного закладу.

            Усім потерпілим обов’язково повинно бути надано кваліфіковану медичну допомогу лікарями «Швидкої медичної допомоги» або в лікувальній установі, тому що після порятунку в утопленика висока ймовірність розвитку набряку легень.

ПРАВИЛА ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ТЕПЛОВОМУ

АБО СОНЯЧНОМУ УДАРІ:

1. Найбільш небезпечне перебування на сонці з 11 до 17 години дня. В цей час ризик перегрівання максимальний.

2. У жаркий час доби намагайтеся більше знаходитися в тіні. Уникайте прямих сонячних променів.

3. Обов'язково надіньте світлий головний убір, бажано бавовняний.

4. Пийте багато рідини, краще мінеральну воду (не менше 2 літрів в день).

5. Після тривалого перебування на сонці входити у воду слід поступово, щоб тіло звикло до прохолодної води.

Симптоми теплового і сонячного удару: почервоніння шкіри, запаморочення, головний біль, нудота, загальна слабкість, млявість, послаблення сердечної діяльності, сильна спрага, шум у вухах, задишка, підвищення температури тіла, у важких випадках - втрата свідомості.

Під впливом сонячних променів можуть виникнути опіки шкіри 1-2 ступеню. Щоб уникнути опіків, використовуйте сонцезахисні засоби.

ДОПОМОГА ПРИ ТЕПЛОВОМУ УДАРІ:

1. Негайно помістіть потерпілого в тінь або перенесіть його в прохолодне приміщення.

2. Зніміть одяг з верхньої половини тіла і укладіть на спину, трохи підвівши голову.

3. Покладіть на голову холодний компрес.

4. Оберніть тіло мокрим простирадлом або обприскайте прохолодною водою.

5. Дайте потерпілому часте питво.

6. При непритомному стані піднесіть до носа вату, змочену нашатирним спиртом.

7. При необхідності, викличте лікаря.

Дотримуйтеся цих простих правил і все буде добре! Нехай свіже повітря, сонце, купання лише радують вас та членів вашої родини, а літо залишиться в пам’яті лише приємними спогадами

     

    

     

                                 

   Страх - дуже неприємна і сильна емоція. Кожен  дорослий знає це по собі. Тому багато батьків    бояться страхів своїх дітей  (особливо якщо вони не є   скороминучі) і намагаються  позбавити улюблене   чадо від   таких переживань. Чи мають вони  рацію?   Важко відповісти  однозначно на це питання. Щоб    ви змогли виробити те чи інше відношення до страхів  своєї дитини, давайте спочатку розглянемо функції   страху, його види та причини виникнення.

 

Страх - емоція, яку періодично відчувають всі живі істоти. Так невже це злий жарт природи, що наділила нас цією здатністю? Звичайно, ні. Адже страх має захисний характер, він є прямим наслідком інстинкту самозбереження. Уявіть собі на хвилиночку, що вашій дитині абсолютно невідомий страх: він сміливо підіймається на дах, суне пальці в розетку, перебігає дорогу на жвавому шосе і т. д. (а таке "безстрашність" дійсно трапляється при деяких психічних захворюваннях). Погодьтеся, страшна картина! Так що перш ніж засукувати рукава для боротьби зі страхами, проаналізуйте, чи є в страху вашої дитини природний захисний компонент, від чого він його охороняє. Якщо ви виявите такий фактор, то метою роботи з вашим сином або дочкою стане не стільки зникнення страху, скільки повернення його в "кількісні рамки".

 

Крім цього батькам необхідно знати про вікову динаміку страхів. Тоді їм стане зрозуміло, що страхи, як і інші психічні прояви, можуть відображати досягнення дитиною певного рівня розвитку. Так, наприклад, якщо дитина в сім місяців побоюється залишатися без мами, а у вісім місяців боїться незнайомих людей, то не боротися з цим треба, а радіти, бо це свідчить про його емоційної прихильності до матері і здатності відрізняти її від чужих людей. Так що батькам, навпаки, варто турбуватися, якщо вони не спостерігають у свого малюка подібного занепокоєння. Однак якщо такі страхи дитина не "переріс" і в півтора року, то це може свідчити про порушення його відносин з мамою або відхилення у розвитку.

Розглянемо страхи, типові для розвитку дітей інших вікових категорій (тобто ті страхи, які виникають у більшості хлопців у цьому віці і є нормальними, хоча якщо ви відчуваєте їх тенденцію повторюватися, то варто їх відразу опрацювати ігровими методами).

 

 

 

Від одного року до трьох років у дитини може виникати страх несподіваних різких звуків (обумовлений інстинктом), самотності, втрати емоційного контакту з матір'ю (особливо при відвідуванні ясел), болю, уколів і медпрацівників. У цей період дітям починають іноді сниться страшні сни (часто з казковими персонажами), тому можуть з'явитися страхи перед засинанням.

 

У віці від трьох до п'яти років можливі страхи самотності, темряви і замкнутого простору. Казкові персонажі, лякали раніше дитини тільки у сні, тепер можуть змушувати його побоюватися і вдень.

Від п'яти до семи років ви можете спостерігати виникнення страху перед чортами або іншими представниками потойбічного світу. Як і багато інших страхи, він є різновидом самого головного, провідного страху, що з'являється в цьому віці, - страху смерті (своєї і батьків).

 

 Взагалі гра (і її аналоги типу малювання і фантазування) дає дитині прекрасну можливість оволодіти своїм страхом. У грі кожен маленький боягуз здатний переживати свій страх заново, ніби навмисно, і таким чином знижувати гостроту переживання. У грі ніщо не заважає дитині уявити, що він сміливий і сильний, здатний перемогти будь-якого ворога (зовнішнього або внутрішнього). Граючи, легко зобразити образ самого страху, і тоді з "повелителя" дитини він поступово перетвориться в його слугу (або як мінімум партнера). У грі цей страх можна змінити, додавши в образ яскравих, теплих фарб або комічних деталей. Можна навіть зробити свій страх зовсім маленьким і пожаліти його. Словом, в роботі з цією проблемою гра надає масу можливостей, причому всі ці способи є абсолютно природними для дитини.  Саме тому можна не використовувати навіть не спеціальні психокорекційні ігри, а народні ігри-забави, які чудово справляються із завданнями зменшення різних дитячих страхів та їх профілактики. Ви самі переконаєтеся в цьому, проаналізувавши наступні кілька ігор.

 

                          Жмуркі

Як ви, напевно, здогадуєтеся, ця народна гра допомагає дитині впоратися зі страхами темряви і замкнутого простору. Правила її всім відомі, але якщо ви граєте в приміщенні, то краще внести в них деякі корективи.

Зав'яжіть очі дитині, що виконує роль ведучого. Можна трохи розкрутити його, щоб складніше було орієнтуватися в просторі, однак це не рекомендується робити з дуже тривожними дітьми і з тими, хто відчуває сильний страх темряви. Після цього гравці повинні розійтися в різні боки. Коли ведучий крикне: "Замри!" - Їм слід зупинитися на тих місцях, де вони опинилися, і вже нікуди не переміщатися. Завдання ведучого - знайти всіх учасників. У разі якщо цей процес затягується, то можна допомогти йому таким способом: все неспійманих гравці починають одночасно плескати в долоні. У наступному кону ведучим стає той, хто був знайдений раніше за всіх.

Примітка. Щоб гра не приїдалася, при подальших її повтореннях можна ускладнити умови, розставивши в кімнаті перешкоди зі стільців і столиків. Якщо ви граєте удвох з дитиною, то краще зробити це відразу, а для підтримки ігрового азарту час від часу видавати звуки (наприклад, "Ха!", "Ух ти!" І т. п.). Задача водить від цього не стане примітивніше (адже він повинен буде не просто підійти до вас, а зробити це, минувши лабіринт перешкод).